Шрифтове піратство

Сучасні користувачі прекрасно знають, що фільми та музика в інтернеті є інтелектуальною власністю і захищені відповідними законами, але не всі усвідомлюють, що такими ж об’єктами власності є шрифти. В мережі можна часто зустріти випадки використання піратських версій шрифтів. Нажаль, сьогоднішні дизайнери сміливо залучають такі версії у свої проекти, відчуваючи безкарність і не думаючи про наслідки.

У цифровому суспільстві шрифти набули ще більшого попиту, ніж за часи, коли існувало тільки друкарство. Поява та швидкий розвиток персональних девайсів набагато підвищили значення типографії як засобу передачі точної інформації і взаємодії з користувачем. Тому, розробники ПО, сайтів, різних додатків почали замовляти спеціалізовані шрифти у дизайнерів, а великі компанії - створювати свої (San Francisco від Apple). Шрифтовий дизайн став прибутковим бізнесом.

Красиві ексклюзивні накреслення літер привертають увагу, кожен хоче мати на своєму сайті оригінальні шрифти, наприклад Neue Helvetica World, а не Calibri, який доступний у будь-якому текстовому редакторі, але не кожен хоче за них платити (в інтернеті не всі готові віддавати гроші за музику і фільми, а за накреслення літер - тим паче). Тому більшість отримує шрифти нелегально - хтось качає піратські версії, а хтось перемальовує оригінали.

Типографічне піратство швидко набуло популярності. Цьому посприяли слабка законодавча база щодо захисту шрифтів як інтелектуальної власності, анонімність в інтернеті та особливості сучасного цифрового простору. В епоху, коли файли передаються в один клік, розшарити куплений одного разу шрифт дуже просто. Деякі умільці вдаються до плагіату, що по суті теж є піратством. Вони беруть готовий ексклюзивний шрифт, мінімально його перероблюють і змінюють назву. Вони не вносять нічого нового, а просто крадуть чужі ідеї і видають за свої. Але художники продовжують боротися: подають позови до судів і спонукають потенційних піратів купувати свої шрифти. Набагато складніше із випадками плагіату. Тут художники шрифтів та закони майже безсильні.

Засновник Terminal Design Джеймс Монтальбано на прикладі США пояснює, чому так відбувається: “Плагіат і крадіжка здійснюються легко, тому що в США немає конкретних кількісних визначень або стандартів того, наскільки потрібно змінити накреслення літер шрифта, перш ніж кваліфікувати його, як «новий». За такою ж аналогією немає закону про авторське право, що захищає дизайн будь-якої окремої букви, стилю, форми або рисочки. Так, звичайно, є деякі стійкі правила: ви не можете використовувати фірмове ім'я типу Quatro для опису шрифту, який ви просто здерли. Ви не можете використовувати той же самий код або програмне забезпечення, що і дизайнер-творець шрифту. Але ці перешкоди занадто малі для потенційного шахрая”.

Бути піратом дуже просто. В інтернеті існує купа ресурсів типу DaFont чи The Pirate Bay, де тисячами зливаються у вільний доступ піратські копії накреслень літер. Повернемось до сімейста шрифтів Helvetica. В мережі гуляє неймовірна кількість перероблених і скопійованих версій оригінальних різновидів Гельветики, зокрема зустрічаються Helvetica Cyr або Helvetica Neue Cyr. Шрифти відсутні в популярних онлайн сервісах з продажу типографіки (FontShop, MyFonts, Adobe). Пошукач на сайті дизайн студії Linotype, яка півcтоліття займається розробкою оригінальних шрифтів сімейства Helvetica, також нічого не видає. Це може означати лише одне - подібні різновиди є піратськими копіями або плагіатом. Найімовірніше, Cyr означає Cyrillic і автор незаконно поширює оригінальний Neue Helvetica Pro Cyrillic.

Піратська копія

Ліцензія

Піратські ресурси навіть запевняють, що це оригінал Neue Helvetica.

Використання подібних копій є правопорушенням і карається відповідно закону про інтелектуальну власність. Легально отримати оригінальні версії Гельветики з першоджерела можна, придбавши їх на сайті Lineotype (дизайн студія, яка створює різновиди Гельветики) або MyFonts . Необхідно лише вибрати потрібний вам різновид із сімейства (наприклад Neue Helvetica Thai) і обрати шрифт (Bold, Italic або Regular).

Покарання за піратське використання шрифтів зазвичай відбувається за межам зали суду. Крупним компаніям краще виплатити художнику необхідну суму в якості відшкодування збитку, аніж ходити по судам. Так, наприклад, у 2012 році веб-дизайнери з Raise Digital, які працювали над сайтом виборчої кампанії кандидата в президенти США Ріка Санторума, використали шрифт Fedra, не заплативши за нього. Творець Fedra Пітер Більяк звинуватив Raise Digital у використанні піратської версії ексклюзивного шрифта. Більяк найняв юриста з питань інтелектуальної власності, який запевняв, що дизайнери повинні відшкодувати художнику $2 мільйони. У підсумку сайт закрили, а юристи дійшли згоди: якщо порушення в інтернеті вже немає, то і грошей ніхто нікому не винен. Raise Digital сплатили тільки деякі витрати на послуги юристів.

Важко згадати якусь гучно справу про піратство шрифтів в Україні, але це не означає, що прецедентів немає. В нашій країні незаконне використання шрифтів дуже популярне, особливо серед фрілансерів, бо всі прагнуть виконати замовлення з мінімальними інвестиціями, а платити сьогодні ~50$ за шрифт не кожен може собі дозволити. Бувають випадки, коли фрілансери, працюючи на замовника, використовують у проекті піратські версії шрифтів. Таким чином вони підставляють під удар замовника, бо кінцевий продукт належить йому і саме до нього прийде власник шрифту з позовами та юристами, після виявлення незаконного використання шрифту. Замовник відповідатиме за піратство команди, яку він найняв. До речі, потім йому нічого не заважатиме стягнути кошти з тих дизайнерів. Тому, перш ніж качати піратські копії шрифтів, усвідомте, що застосовувати їх незаконно! Можливо з вами і не будуть судитися, можливо не змусять відшкодовувати збитки, але зрозумійте, що в першу чергу ви ризикуєте втратити свою дорогоцінну репутацію, нехтуючи законами про інтелектуальну власність.